…Отже, здійснюємо давній план: спробуємо розповісти про те, як Макаренко через століття допомагає нашій школі бути сучасною у європейському вимірі. Якщо ти навчався в полтавській приватній школі «Паросток» хоча б рік свого шкільного життя, то одним із найяскравіших спогадів про школу у тебе залишається спогад про рідний екіпаж. Не пам’ятаю жодного 1 вересня, коли б хтось із нетерплячих учнів не перепитав би: а коли ми розділимося на екіпажі? Наприклад, цього року першим із нетерплячих став учень,  який після дворічної перерви знову повернувся до «Паростка»… І це не дивно. Ми цілеспрямовано працюємо над створенням сприятливого освітнього простору і родинної атмосфери, а чи не найголовнішою умовою для цього є певним чином організований дитячий гурт. До речі, хтось із великих висловив думку, що зібрані докупи діти можуть бути або зграєю, або колективом. Це свята правда! Оскільки зграя з її груповими механізмами аж ніяк не могла сприяти освіті, розвитку і самореалізації кожного учня, ми зупинилися на колективі. І переконалися, що це працює.

ЕКІПАЖ – основа шкільного дитячого колективу –  знакове явище для учнів і дієвий чинник в складному механізмі педагогічної системи школи.

pOm6seqnt18

Освоєння правил конструктивної суспільної життєдіяльності, отримання досвіду продуктивної взаємодії в демократичному суспільстві, можливість реалізації лідерських якостей, формування свідомої ефективної позиції виконавця, здатність до командної взаємодії, продуктивна сфера для самоактуалізації, соціальне визнання, включеність в суспільно корисну діяльність – все це, і не тільки, реалізується завдяки потенціалу малої різновікової групи, яка з 1995 року в школі «Паросток» традиційно має назву «екіпаж».   Кожен учень від 2-го до 11-го класу є членом різновікової групи, у якій, окрім нього, ще 5-7 дітей. Кожен екіпаж має свого лідера – капітана. Команда капітанів на чолі з президентом школи є активом шкільного самоврядування. Різновіковість дає можливість природнього розподілу ролей в команді та формуванню дружніх відносин в шкільному товаристві. І, що важливо, в екіпажах діти набувають досвіду активного учасника громадського життя вчаться організовувати справи, події, свята, освітні проекти, соціальні акції, які і складають шкільний освітній простір. «За екіпажами» діє і добре відома технологія ЧТД – чергування традиційних доручень – якими охоплено важливі сфери життя товариства. Усі справи – великі й малі – діти в команді спільно придумують і організовують  самостійно.  

Такий собі повсякденний реаліті-тренінг командності!

Завдяки такій дійсно командній структурі шкільного гурту діти набагато швидше навчаються домовлятися, розв’язувати конфліктні ситуації, розподіляти обов’язки, бути відповідальним, розуміти іншого, допомагати собі і тому, хто поряд ставати кращим, вірити в себе, вміти працювати і отримувати якісний результат. Тобто, тренуються бути командними гравцями. Старші навчаються турбуватися про молодших, менші переймають досвід старших, при цьому поважаючи один одного, цінуючи внесок кожного, пишаючись отриманим спільним результатом.

xepLveCsn7s

Звісно, методика малих різновікових груп – це не педагогічне ноу хау, а гарно забутий на вітчизняних теренах, хоча і ефективний, метод формування гуманістично спрямованого виховного середовища для дітей. Середовища, яке, як ніколи, так потрібне сьогоднішнім школярам – людяного, толерантного, позитивного. Саме австорству А.С. Макаренка належить розробка найбільш ефективної на вітчизняних теренах системи використання командної взаємодії як виховного й освітнього методу. Набутий досвід співпраці у різновікових командах як найкраще готує наших дітей до реального життя, адже в реальному житті люди зазвичай не функціонують одновіковими групами. Традиційна школа – це чи не єдина суспільна інституція, де життя і стосунки доволі жорстко регламентовані віком. Але значно природнішим є зростання саме в різновіковому соціумі.  Та й для подальшого життя в демократичній Європі шкільний досвід демократичної командної взаємодії є більш ніж актуальним.

Приємно усвідомлювати, що наші випускники, маючи неформальний досвід співпраці в різновікових командах – екіпажах, готові і до навчання в європейському освітньому просторі, і до життя в демократичному суспільстві. Є у нас така шкільна традиція: випускники проводять для учнів уроки «Учись учитися» – розповідають про своє університетське навчання і дають настанови, на що потрібно звернути увагу, навчаючись у школі, що допомогло їм почувати себе впевненими та конкурентноспроможними, не загубитися і не втратити себе у великому дорослому світі… Одним із перших важливих моментів називають екіпажі. Екіпажі свого дитинства, завдяки яким вони вийшли у життя з переконанням:  «Світ найкращий, коли всі разом!»

Текст: Світлана Горбатко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.